У шести школах міста створено додаткові онлайнкласи з дистанційною формою навчання .

Відповідно батьки, які не хочуть, щоб їхні діти вчилися очно, можуть перевести дітей у ці класи.

Як це зробити?

Подати заявку на дистанційну форму навчання до 23:00 4 вересня за посиланням:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfHJAQ.../viewform

Дочекатися повідомлення про опрацювання заявки (після формування класу).

Взяти довідку про вибуття із закладу, в якому навчається дитина, і написати заяву про зарахування до школи з дистанційною формою навчання.

Подати пакет документів на зарахування дитини до школи з дистанційною формою навчання.

У разі виникнення запитань телефонуйте у Центр професійного розвитку педагогічних працівників за номером 297-53-28.

Перелік шкіл, де будуть створені додаткові дистанційні класи:

у Галицькому районі – школа №3

у Франківському районі – школа №31

у Сихівському районі – школа №86

у Личаківському районі – школа «Лідер»

у Шевченківському районі – школа №20

у Залізничному районі – школа №77

Слід зазначити, що за вийнятком додаткових дистанційних класів усі зазначені заклади працюватимуть у звичному режимі з очним навчанням.

Андрій Закалюк

Євген Бойко

Леся Приставська

Центр професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова

Львівська державна комунальна середня загальноосвітня школа 3

Школа 77 з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності

Освітня мануфактура Підзамче - Школа 20

ЗСШ "Лідер"

Саме у цих закладах будуть сформовані класи з виключно дистанційною формою навчання.

Класи у кожному з цих навчальних закладів формуватимуть відповідно до кількості заявок.

"Умовою відкриття класу є певна кількість учнів. Якщо, до прикладу, у 3 клас в одному районі зареєструють 3 дитини, а в іншому – 4, то ми не будемо робити 2 окремі класи для третьокласників, а об’єднуватимемо їх.

Логістично для дітей це не буде проблемою, бо ми власне говоримо про онлайн-навчання", – пояснив на брифінгу 29 серпня керівник управління освіти Львівської міської ради Андрій Закалюк.

При тому він зазначив, що дитина не зможе залишитися у попередній школі, якщо та запроваджує змішану форму навчання.

Щоб подати заявку на дистанційне навчання батьки також мають звернутися у Центр професійного розвитку педагогічних працівників. Там допоможуть визначити заклад, в який батьки зареєструють дитину.

Незалежність України – маяк свободи

24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У XX столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.

Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи та головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність.

Сьогодні Україна ефективно стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося до звільнення від окупанта останнього сантиметра української землі. Тож наше суспільство має консолідуватися для перемоги над агресором та розбудови держави як демократичної правової країни в сім’ї європейських народів.

Україна вдячна світовим партнерам за підтримку нашої боротьби та розумінню, що від нашої перемоги в цій війні залежить також майбутнє Європи. Адже Російська Федерація не обмежиться Україною. Вона відкрито заявляє, що її мета – Євразія від Владивостока до Лісабона. Якщо російську армію не зупинити зараз, війна рано чи пізно прийде в кожен європейський дім. Але разом ми здатні зупинити агресора і зберегти мир, свободу та демократичний світ.

Ключові тези та повідомлення

24 серпня 1991 року Україна відновила державну незалежність, що стало вінцем тривалого шляху Українського народу до свободи. Наша незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю у руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях.

Наша незалежність і сьогодні оплачується життями наших захисників і захисниць, які зупинили навалу і наближають перемогу над російським агресором.

Мільйони українців споконвічно мріяли про власну суверенну державу й творили і зберігали все те, що зараз є надбанням української культури.

Проголошення незалежності України у 1991 році відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР й остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії.

Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи.

Сьогодні незалежність України – головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну і розділити Європу на сфери впливу.

Незалежність для українців – це передусім нові можливості та торжество прав людини. Це змога дихати на повні груди повітрям свободи після століть неволі, коли ми жили за чужими правилами у несправедливості та репресіях, брали участь у чужих війнах. Тепер майбутнє країни – в руках кожного з нас.

Прагнення до свободи і чутливість до несправедливості – визначальні риси українців. Це давало нам наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Здобуття незалежності для творення власного майбутнього – найвищий вияв свободи нашого народу.

Розпад СРСР у 1991 році став шоком для частини російських еліт та російських обивателів, що продовжували марити імперською величчю. Їхньою мрією і сьогодні є відновлення імперії. А без України Росія не може бути імперією. Тому поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів – одна з ключових передумов розгортання російського імперського проєкту.

Із відновленням незалежності боротьба за державність не припинилася. Ми продовжуємо захищати свою свободу від російського агресора, адже пам’ятаємо, що окупація та роки бездержавності в ХХ столітті коштували нашому народу надто дорого. Внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та воєн загинули мільйони українців. Тому за жодних обставин ми не маємо допустити повторення подібного лиха.

Вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це той фундамент, що захищає права людини та гарантує всім українцям гідне майбутнє.

30 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу та гідність, захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи. І, головне, громадяни України готові одностайно зі зброєю в руках захищати незалежність власної держави.

Незалежність України – маяк свободи

Відновлення незалежності України у 1991 році привело до розвалу тюрми народів – Радянського Союзу. Впродовж усіх трьох десятиліть незалежності Україна залишалась, попри усі труднощі і негаразди, прикладом життєздатності демократичних інститутів на пострадянському просторі, альтернативою авторитаризму і диктатурі, що утвердився у більшості пострадянських держав. Сьогодні перемога України у війні з Росією відкриє шлях до свободи і демократичного розвитку народам Російської федерації, а також зміцнить демократичні устрої Європи і світу.

У 1991-му Україна виборола право на самостійність, але з того часу їй доводиться відстоювати і втілювати незалежність на практиці. Після проголошення історичного Акта ми ще тривалий час чинили опір спробам накинути нам нове ярмо під вивісками СНД, Євразійський та Митний союзи, боролися за створення власної армії і флоту, відстоювали наш український Крим та Севастополь.

Москва постійно випробовувала нашу незалежність на міцність. Коли ж прийшло усвідомлення, що «гібридні» методи боротьби безсилі, Путін зважився на повномасштабну війну.

Незалежність – як повітря. Його не помічаєш, але без нього не можеш жити. Росія тимчасово окупувала 20% української території, «перекривши кисень» її мешканцям.

На загарбані нею землі імперія принесла з епохи бездержавності старі практики нищення українства: випалену землю і мародерство, фільтраційні та концентраційні табори, позбавлення власності і депортації, вбивства і катування, русифікацію та деукраїнізацію, фейкові референдуми і цинічну пропаганду. Словом, за пів року Росія відтворила всі жахи ХХ століття.

Шлях становлення незалежності ми маємо пройти до кінця, завершити розпочате в 1991-му. Мусимо остаточно визволити всі окуповані території та зруйнувати імперію – тюрму народів.

Ми прагнемо такого ж мирного сусідства з невеликими національними і демократичними країнами на сході, яке вже маємо на заході. Тільки тоді Україна і вся Європа почуватимуться в безпеці.

Нескорена незалежна Україна – маяк свободи для поневолених народів Росії, новий імпульс для європейського духу єднання і солідарності.

Етапи боротьби за незалежність у ХХ–ХХІ століттях

Проголошення незалежності – результат того, що українське державотворення не припинялося в ХХ столітті.

Уперше в ХХ столітті Україна проголосила незалежність 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Держава проіснувала 3 роки. Це був час безперервної боротьби за її збереження. Вже тоді Україна мала всі ознаки держави: територію, окреслену кордонами, герб, військо, грошову систему, мову, налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами.

Через рік – 22 січня 1919 року – відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу. Ця злука продемонструвала можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

Через низку зовнішніх (війна на кілька фронтів) та внутрішніх (неготовність політичної еліти) причин ця державність була нетривалою. Проте сам факт існування незалежної соборної держави відіграв вирішальну роль у подальшому розвитку українського визвольного руху. Його учасники протягом наступних десятиліть боролися зі зброєю в руках чи ненасильницькими методами за відродження Української самостійної соборної держави.

Знову українська держава постала 15 березня 1939 року. Коли проголошували незалежність Карпатської України, з трибуни Сойму звучали такі слова:

«Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути українська. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди український, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».

Історія Карпатської України стала однією зі сторінок боротьби українців за встановлення української державності.

30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави. Цей процес охопив усю територію західних областей, Житомирську та західні райони Київської області, де представники ОУН (похідні групи) проголошували Акт на велелюдних зборах. У відповідь нацисти масово арештовують українських патріотів. Зважаючи на це, ОУН переходить у підпілля і розпочинає руху опору, а вже в кінці 1942 року створюється Українська повстанська армія.

Ще десять років після поразки Третього Райху і закінчення Другої світової війни УПА виборювала незалежність України у протистоянні з комуністичним тоталітарним режимом.

Наміри мати власну державу роками визрівали у творчості шістдесятників, у правозахисному й дисидентському рухах, у прагненнях мільйонів українців. А вже наприкінці 1980-х – початку 1990-х років стрімко розвивався масовий національно-демократичний рух, на який суттєво вплинула, зокрема, аварія на Чорнобильській АЕС. Трагедія стала чинником активізації національного руху та відцентрових бажань політичних сил.

В умовах політичних реформ в СРСР – лібералізації суспільного життя – у березні 1990 року відбулися вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад. Значного успіху на цих виборах досяг демократичний блок. Опозиційним до комуністичного керівництва силам вдалося провести своїх представників і до місцевих рад. Таким чином, за підсумками виборів 1990 року Україна вперше отримала бодай частково демократично обраний парламент і місцеві ради. Ідея незалежності України зазвучала в стінах законодавчого органу на повний голос. 16 липня 1990 року її оформлено в перший законодавчий акт – Декларацію про державний суверенітет України.

Спроба у Москві 19 серпня 1991 року «оновити» Радянський Союз у сталінських традиціях стала поштовхом до розгортання національно-демократичного руху за незалежність у більшості республік СРСР. Українці збиралися на масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.

24 серпня 1991 року на позачерговому засіданні Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, зазначивши в ньому, що продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотним фактом історії. 90,32 % виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19 % виборців, у Донецькій області – 83,90 % і 83,86 % – у Луганській. Референдум засвідчив, що джерелом української державності є воля народу, він став запобіжником щодо спроб реанімації СРСР у формі Договору про Союз незалежних держав.

Сьогодні в умовах широкомасштабної війни РФ проти України ми гідно даємо відсіч та знову відстоюємо власну свободу та незалежність, а також мир у Європі. Незалежність України – маяк свободи Європи.

Як РФ намагалася знищити незалежність України?

Великоросійський реваншизм почав агресивно самостверджуватися в 2000 році з приходом на посаду президента РФ Владіміра Путіна. Саме він назвав розпад СРСР найбільшою катастрофою XX століття, а відповідальність за це поклав на демократичний світ, який, на його переконання, підірвав радянську економіку.

Понад два десятиліття, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну, Росія організовувала та втілювала різні провокації, економічні та інформаційні війни. Протиріччя між Україною та Росією за Крим розпочалися в 1992 році. Тоді РФ всіляко перешкоджала остаточному переходу Чорноморського флоту під контроль України. Звинувативши Україну в присвоєнні флоту, РФ розпочала процес відокремлення Криму від нашої держави, вдаючись, зокрема, до провокацій та антиукраїнських інформаційних кампаній. Лише після того, як в 1994 році Україна ввела в Крим підрозділи Національної гвардії України та прикордонні війська, ситуація стабілізувалася.

Восени 2003 року вона розпочала будівництво греблі до українського острова Тузла в Керченській протоці. Це була спроба зазіхання на українську територію. Україна зробила все можливе, аби захистити свою територіальну цілісність. Тоді до війни не дійшло: після телефонної розмови Леоніда Кучми із Владіміром Путіним Росія зупинила будівництво. Але це стало «репетицією» до захоплення Криму в 2014 році.

Новий виток ескалації російсько-українських відносин спровокували вибори Президента України 2004 року, які завершились масовими протестами, що увійшли в історію під назвою Помаранчева революція. Кремль тоді зробив спробу розколоти Україну через так званий Всеукраїнський з’їзд депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів у Сєвєродонецьку (Луганська область). Однак СБУ запобігла поглибленню сепаратистських процесів.

Тоді розпочався економічний тиск на нашу державу, передусім шантаж припиненням постачання газу. Під повний або частковий контроль російського капіталу потрапили галузі зв’язку і телекомунікації, частина банківського сектору тощо. Одночасно розгорталася й інформаційна війна, спрямована на поглиблення розколу в українському суспільстві та посилення недовіри до демократичної влади.

Російська експансія активізувалася в 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича. 21 квітня 2010 року він і тодішній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписали так звані Харківські угоди, якими продовжили термін перебування російського флоту в Україні. Це мало стати стартом спецоперації зі встановлення повного контролю над Україною. Спецслужби РФ активізували агентурні мережі в Україні.

Нині Путін активно експлуатує основні міфологеми часів Холодної війни. Агресивне протистояння із Заходом подається як відновлення геополітичної величі Росії. Стрижнем путінської моделі є культ лідера і його монополія на владу. Це забезпечується численними силовими органами та репресивно-каральним апаратом, ручними засобами масової (дез)інформації. Вони разом із войовничою пропагандою сприяли встановленню повного контролю над політичним життям в Росії, виборчими процесами, економікою, обмеженню прав регіонів і народів, прав громадян на свободу думки та мирні протести.

Канали поширення пропаганди не обмежуються ЗМІ. Задіяні також кінематограф, шоубізнес, книговидання – практично весь культурний простір працює на демонстрацію російсько-української спільності або вторинності України. Всі «рупори» пропагують «обраність» росіян, їх унікальність як «старших братів» у рамках ідеологічної концепції «руского міра». Саме вона легітимізувала право росіян втручатися у справи сусідніх держав, зокрема України, через буцімто «нерозривну єдність» з Москвою, спільну історію, російську мову, культуру та православну віру.

РФ розгортає свій імперський проєкт. Його ключовою передумовою є поглинання України, наших матеріальних та людських ресурсів. Крім того, Путіним керує страх перед європейською Україною. Переваги та успіхи демократії в Україні стануть антитезою путінській Росії, покажуть громадянам Росії безвихідь, в яку їх загнав державний олігархат. Євроатлантичний вибір України, її курс на європейську інтеграцію є викликом особисто для Путіна, оскільки може розвіяти вибудований ним образ успішного президента Росії.

А ще Путіну потрібна українська історія. Спадщина середньовічної Русі, центром якої був Київ, і землі сучасної України є вагомими елементами російського імперського міфу. Саме тому Путін прагне забрати в українців право на власне минуле і власну ідентичність.

Про День Державного Прапора України

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Державний Прапор є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.

Ще до християнізації Русі жовто-блакитні барви символізували Київську Державу. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської «весни народів». Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах використовували під час Шевченківських та інших свят на Галичині, Буковині та Закарпатті.

На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царату ті барви були вже загальновизнаною українською символікою. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді (Санкт-Петербурзі), а 29 березня в Києві під час Свята свободи українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами.

31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали «Ще не вмерла Україна». 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація, на якій тисячі солдатів-українців Київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: «Вільна Україна», «Вічна пам’ять борцям за волю», «Війна до перемоги». У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні акції під синьо-жовтими прапорами. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше – на есмінці «Завидний» з ініціативи керівника української ради корабля Івана Прокоповича.

Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР. 29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, підняли українські прапори. Флагманський корабель «Георгій Побідоносець» подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом.

За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західно-Української Народної Республіки синьо-жовтий стяг. За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.

Окупувавши Україну, більшовики карали за синьо-жовтий.

На Підкарпатській Русі, яка увійшла до Чехословаччини, 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.

Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року українські активісти вивісили його із написом «УВО» до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій». У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.

У другій половині ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Георгій Москаленко (студент вечірнього відділення наргоспу) та Віктор Кукса (робітник), які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Над матеріалами працювали співробітниці Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук та Ганна Байкєніч

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 12.08.2022 1 053

Державною службою якості освіти України та її територіальними органами 3-8 серпня 2022 року проведено опитування батьків учнів/учениць та вчителів щодо форми організації освітнього процесу з початку 2022/2023 навчального року.

У цілому учасники освітнього процесу готові розпочати офлайн-навчання, якщо дозволятиме безпекова ситуація в країні. Втім що ближче до сходу й півдня України, то більше вчителів та батьків схильні до онлайн-навчання. Натомість у Закарпатській області 56% респондентів готові відвідувати школу, що є найвищим показником у розрізі областей.

Важливою є активна позиція адміністрації закладу освіти щодо організації безпечного освітнього середовища. На думку 76% батьків та 86% вчителів необхідною умовою для відновлення освітнього процесу в офлайн-форматі є створення надійних укриттів (бомбосховищ). Водночас батьки й учителі визнають, що школа не може повністю гарантувати ані безпеку дітей, ані працівників.

Отже, до вибору форми організації освітнього процесу потрібно підходити індивідуально, враховуючи різні безпекові умови у кожному регіоні.

З огляду на отримані та інші аналітичні дані Служба підготувала рекомендації керівникам і засновникам закладів освіти, що представлені у звіті.

ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ

28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

Зміст

Що таке День Української Державності?

Тисячолітній спадок державності

Етапи українського державотворення

Спадкоємці Володимирового тризуба

Що таке День Української Державності?

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності.

Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.

В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення, а також такі зауваги.

Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.

Державність неможлива без Головного Закону країни. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована в “Руській Правді”. Інколи український конституціоналізм випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, де вперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки. Основоположні акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Розвиваючись під впливом європейських країн, наше право відображало національний характер українців, спосіб життя, цінності та суспільні відносини. Програмні документи Української головної визвольної ради як підпільного парламенту часів Другої світової війни засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби. У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів і цінностей об’єднаної Європи.

Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Україна у ХХ столітті кілька разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Державні символи України також відбивають тяглість наших національних традицій, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду.

Тисячолітній спадок державності:

Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави:

Від Русі:

• цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;

• тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;

• Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;

• гривню – назву грошової одиниці;

• назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.

Від Галицько-Волинської держави:

• синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;

• утвердження європейського вектора розвитку.

Від Великого Князівства Литовського:

• європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;

• Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.

Від козацької доби:

• республіканські традиції народовладдя;

• військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;

• одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.

Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):

• демократичні засади державного будівництва;

• перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;

• перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;

• державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;

• соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;

• Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.

Від Української Радянської Соціалістичної Республіки:

• статус засновника Організації об’єднаних націй;

• адміністративно-територіальний устрій.

Етапи українського державотворення

Витоки української державності – у середньовічній Русі. Її утворення було результатом соціально-економічного та політичного розвитку слов’ян. Перед- і ранньодержавні слов’янські племінні об’єднання на великих просторах східної Європи були сконсолідовані довкола Києва, що став центром політичного тяжіння та культурного піднесення. Це об’єднання почалося в ІХ столітті. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства.

У період Русі розпочалася консолідація слов’янських племен південно-східної Європи в єдиний етнос русинів-українців, почала формуватися українська мова.

Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі “Руській правді” князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Русь пройшла типовий шлях ранньосередньовічної держави. Від об’єднання слов’янських племен династією Рюриковичів у ІХ столітті до окремих земель-князівств ХІІ–ХІІІ століть на чолі з представниками цієї ж династії. Київ перестав виконувати роль політичного центру після того, як у 1169 році його спалив Володимиро-Суздальський князь Андрій Боголюбський. Завершила занепад Русі монгольська навала 1239–1242 років.

Продовжила традиції української державності Галицько-Волинська держава.

В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у ХІІІ–ХІV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, присланою Папою Римським Інокентієм ІV.

Саме в ті часи на українських землях з’являється традиція міського самоврядування – магдебурзьке право. Втім, повноцінний його розвиток пов’язаний уже з наступною епохою.

У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського.

Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, система адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.

Основним джерелом права була “Руська правда”, пізніше – “Литовські статути”, укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.

У XVI столітті українці витворили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Виникло козацтво завдяки комплексу економічних, політичних, релігійних, соціальних чинників. Передусім, це – природне прагнення до самозбереження, самоствердження і самореалізації, а також наявність великого масиву вільних земель – Дикого поля.

Як окремий соціальний стан козацтво на давньоруських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ, засновану на принципах особистої свободи та виборності влади. Козаки освоїли степові простори Подніпров’я, Слобожанщини, Донеччини.

У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та генетичний зв’язок козацької держави з Руссю.

Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині, створеній внаслідок національно-визвольної революції середини XVII століття на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким.

Гетьманщина була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо.

Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом.

Російський імперіалізм різними способами і методами обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII століття ліквідував їх.

У ХІХ столітті українці, як і більшість європейських націй, пройшли шлях від романтичного захоплення минулим до політичного самоусвідомлення. Сформувалося поняття української нації з її етнічними кордонами, мовою та культурою. Покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для майбутньої української державності.

Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.

У ході Української революції 1917–1921 років вперше у ХХ сторіччі створили незалежну національну державу.

Від моменту створення у березні 1917 року Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 року.

22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.

За часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Верховна влада належала гетьману, котрий усіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми.

Від грудня 1918 року на більшості територій відновлено Українську Народну Республіку на чолі з Директорією. Вона ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню.

Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА).

22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.

Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху ХХ століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.

Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР. Українці на Закарпатті стали першими у передвоєнній Європі, хто не змирився із анексією та зі зброєю в руках виступив на захист свободи.

В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 року у Львові під час засідання Національних зборів було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР. Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України.

У липні 1944 року підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР). Таким чином збройна частина українського визвольного руху отримала політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.

За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці змагалися протягом багатьох століть. Навіть більше – проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі Український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя. У вересні того ж року офіційно введено в обіг національну валюту – гривню, яка неодноразово була грошовою одиницею на українських землях.

Очевидно, що проголошення незалежності України не було випадковим явищем, зумовленим тільки московським переворотом, організованим ГКЧП. Події 1991 року втілили столітні прагнення українців до суверенної держави.

Спадкоємці Володимирового тризуба

Державний герб – це символ, який презентує країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах, печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Тризуб є нашим давнім символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. У давній Русі тризуб був родовим знаком князівського роду Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці). Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.

Військо Запорозьке

В XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом. Його зображували на військових печатках гетьманів і кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували і Городове, й Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії гетьманщини.

Українська Народна Республіка

В українському діловодстві тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювались урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського.

Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала тризуб.

6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором тієї банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.

Після проголошення 22 січня самостійності України, питання про офіційне затвердження державної символіки треба було вирішувати негайно. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня. Там 25 лютого на засіданні Малої Ради офіційно затвердила тризуб гербом Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис.

12 березня Михайло Грушевський доручив графікові й архітектору Василеві Кричевському розробити їх зображення. Через 10 днів 22 березня Мала Рада схвалила великий та малий державні герби, а також велику й малу печатки УНР. Вибором тризуба тодішні українські політики підкреслили спадковість нової держави від давньої Русі. “Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією”, – зазначав Михайло Грушевський. Стилізований оливковий вінок навколо тризуба в обох гербах Кричевського символізував миролюбність Української Народної Республіки.

До слова, 2 квітня 1918 року міністр пошт і телеграфу Григорій Сидоренко видав наказ про негайне усунення всіма поштово-телеграфними установами УНР герба колишньої Російської імперії – двоголового орла, якщо такий ще десь залишився.

За часів Української Держави тризуб залишився в геральдичному вжитку. В офіційних описах кредитових білетів цей знак іменувався українським гербом. Тризуб без вінка зберігся й на печатках різних установ, військово-морському прапорі нового зразка й службових штандартах. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.

У міжвоєнний період тризуб став символом боротьби українців за свободу.

Його використовував Уряд УНР на еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був тризуб із мечем на місці середнього зуба. Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН. В окремій постанові Других великих зборів ОУН (б) 4 квітня 1941 року йшлося: “Зовнішні форми, вживані в Організації, не були до цього часу узгіднені в однородний і в обов’язуючий спосіб. Вводиться в цьому напрямі деякі точніші устійнення й зміни відносно зовнішних символів та організаційного привіту. Організацію обов’язує тільки загальнонаціональний Тризуб Володимира Великого у формі, введеній Центральною Радою…”.

У зв’язку з проголошенням Акта відновлення Української Держави похідним групам видали інструкції “Боротьба й діяльність ОУН під час війни” із зобов’язанням вивішувати тризуби, національні й організаційні прапори на всіх “видних місцях” (будівлях державних установ).

Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках, а також ременях. На них кріпили різного роду тризуби. Інколи на одностроях були нарукавні нашивки із тризубом. Отже за основу символіки УПА було взято тризуб.

В СРСР тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму. В 1960–1980 роках КГБ неодноразово займається справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із тризубом ще й з написом “Ще не вмерла Україна, і слава і воля” – на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.

Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями).

Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. Питання про великий герб відкладено на майбутнє.

Над матеріалами працювали співробітники Українського інституту національної пам’яті Ганна Байкєніч, Олена Охрімчук

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 23.07.2022 557

Національний мультимедійний тест проводитимуть на комп’ютерах. Тому абітурієнти знатимуть свою кількість балів, коли завершать роботу.

Проте офіційна інформація з’явиться у кабінеті вступника за 3-5 днів.

Про це заявив виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко в інтерв’ю “Дзеркалу тижня”.

Він пояснив, що дитина може самотужки перевести тестові бали у 200-бальну шкалу, яка використовується при вступі.

“Для цього треба увійти на сайт УЦОЯО або МОН і подивитися додаток 6 до Порядку прийому. Так учасник тестування зрозуміє, куди може вступити з цими результатами”, – розповів Валерій Бойко.

Директор УЦОЯО додав, що цьогоріч подати апеляцію на результат неможливо. Проте можна подати апеляцію на саму процедуру. До прикладу, якщо хтось списуватиме і це заважатиме іншому.

Абітурієнти, як і всі попередні роки, мають здати чернетку, коли покидатимуть пункт тестування.

“Це не стільки доказ того, що учасник тестування виконував завдання самостійно, скільки намагання мінімізувати ризик, що хтось перепише завдання з екрана монітора і винесе їх з аудиторії”, – пояснив Бойко.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 18.07.2022 376

Від 18 липня 2022 року на сайті МОН майбутні вступники можуть отримати відповіді на запитання щодо вступу до закладів фахової передвищої та вищої освіти. У співпраці з Урядовим контактним центром запрацював чатбот, що стане онлайн-помічником у питаннях вступної кампанії 2022 року.

Натиснувши на кнопку «Поставити запитання», що розміщена в правому нижньому куту сайту, вступники можуть розпочати спілкування з консультантами.

Консультації надаються фахівцями оперативно, отримати консультацію через сервіс можна з понеділка по четвер (09:00-17:00), а також у п’ятницю (09:00-16:00).

Зазначимо, що у разі налаштувань автоматичого перекладу вмісту сторінок з української на будь-яку іншу мову, чат теж відображатиметься обраною мовою. Для переходу на українську необхідно в налаштуваннях браузера вимкнути автоматичний переклад сторінок або змінити відповідні параметри.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 12.07.2022 1 668

25 липня 2022 року для освітян закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти розпочнеться дистанційне навчання за програмою «Цифрові інструменти Google для освіти» від МОН і Google Україна.

Програма передбачає 12 ідентичних циклів безкоштовних освітніх курсів і тренінгів, кожен з яких розпочинає роботу щомісяця з липня 2022 до червня 2023 року. Реєстрацію відкрито за посиланням.

Курс містить 5 модулів (30 годин – 1 кредит ECTS). Кожен модуль складається з відеолекції, практичних завдань і підсумкового тесту.

Учасники отримуватимуть завдання в захищеному віртуальному просторі Google Класів. До кожної теми буде публікуватися запис лекції, а також проводитиметься додаткова консультація в Google Meet, під час якої кожен учасник отримає можливість задати запитання тренеру та продемонструвати екран для вирішення проблемної ситуації.

Викладання буде здійснюватися послідовно:

• базовий рівень – для учасників, які прагнуть навчитися працювати з мобільними пристроями;

• середній рівень – для учасників, які прагнуть розібратися з установленим вебпереглядачем Google Chrome;

• поглиблений рівень – для учасників, які прагнуть навчитися працювати з ноутбуками Chromebook.

Заклади освіти, педагогічні колективи яких успішно завершать навчання за програмою з показником вище 50% від загальної кількості працівників, протягом року отримають спеціальний статус «Заклад освіти – учасник програми Google for Education».

За підсумками програми також планується відзначити найактивніші заклади.

Із організаційними деталями, програмою та розкладом навчальних сесій можна ознайомитися на спеціально створеному сайті.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 08.07.2022 569

Команда ДП «Інфоресурс» продовжує надавати практичні поради для вступників 2022 року. Нагадаємо, що в електронному кабінеті вступника не потрібно завантажувати додаток до документа про освіту.

Така вимога була актуальною в минулих роках, адже під час розрахунку конкурсного бала часто враховувався середній бал документа про освіту. Цьогоріч середній бал документа про освіту не враховується.

У кабінеті необхідно:

• вказати контактний номер телефону;

• завантажити фото 3х4 (не селфі, адже фото використовуватимуть для замовлення студентського квитка);

• додати сертифікат НМТ (якщо не вказували його дані під час реєстрації), а також сертифікати ЗНО минулих років (за потреби).

Вступники до закладів фахової передвищої освіти також можуть скористатися сільським коефіцієнтом і за наявності завантажити довідку, що підтверджує реєстрацію в селі (витяг із реєстру територіальної громади, зокрема й сформований на порталі «Дія» або Додаток 13).

Звертаємо особливу увагу, що у 2022 році сільський коефіцієнт не використовується під час подання заяв на освітні ступені «Молодший бакалавр», «Бакалавр» і «Магістр».

Завантаження інших документів в електронний кабінет вступника цьогоріч не передбачається.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 30.06.2022 473

Мінцифри разом з міжнародними партнерами запускають новий освітній проект «IT Generation», мета якого – підготувати спеціалістів та підвищити частку ІТ у ВВП країни до 10%. Про це на брифінгу повідомив віцепрем’єр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

“Саме питанню освіти треба приділяти більше часу. За останні пів року ми напрацювали алгоритм розвитку ІТ освіти, що потрібно конкретно зробити, щоб задовільнити попит та забезпечити всі потреби. Реформа ІТ освіти включає в себе багато етапів: зміна підходів до вивчення інформатики в школах, зміна підходу до управління закладах вищої освіти в напрямку технологій, введення нових спеціальностей та інші етапи”, – повідомив міністр.

За його словами, на першому етапі планується навчити тисячу українців ІТ спеціальностям. Це не лише розробка, але й навички менеджменту та дизайн. На другому етапі навчання пройдуть близько 2 тисяч українців. А далі вже планується безкоштовно навчити 30-40 тисяч громадян.

“Суть проекту полягає в тому, що ми обираємо кращі школи, онлайн і оффлайн, даємо їм можливість зібрати заявки від українців, які не працювали в ІТ, пройти співбесіду. Вже після цього, наші партнери сплачуватимуть 100% навчання українців, які пройшли співбесіду, та зможуть працювати в найбільш прогресивній галузі”, – зазначив Федоров.

Щоб стати студентом в одній із таких шкіл, людина повинна бути без досвіду та без відповідної професії.

“Ми допомагаємо українцям, які залишилися без роботи, а також розвиваємо онлайн освіту”, – наголосив міністр.

Заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков розповів, що проект побудований наступним чином. На першому етапі відбираються школи, це триватиме два тижні. Потім навчальні заклади, які відповідають вимогам, будуть анонсовані на сайті проекту. А вже потім студенти зможуть подавати свої заявки.

“Студент, який подав свою заявку, проходить кваліфікацію в навчального закладу і лише навчальний заклад вирішує, чи може студент навчатися. На етапі фінансування компанія-партнер надає грант на оплату цієї освіти”, – повідомив Борняков.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 04.07.2022 406

Цього року всім вступникам під час подання заяви треба обов’язково додавати мотиваційні листи. У Державному підприємстві «Інфоресурс» відповіли на основні запитання про них.

• Мотиваційні листи треба відвозити/надсилати безпосередньо до закладу освіти?

Якщо ви реєструєте електронний кабінет та подаєте заяви в електронній формі, то й мотиваційний лист додаєте до кожної заяви виключно через електронний кабінет. Текст листа треба вписати або вставити в спеціальне віконце в розділі подання заяв.

Безпосередньо до закладу освіти мотиваційні листи надаються лише в разі подання заяв у паперовій формі (це передбачено для невеликої категорії вступників).

Однак якщо до поданого в електронному кабінеті мотиваційного листа ви хочете додати копії матеріалів (дипломи, нагороди), що підтверджують викладену інформацію, то їх треба надсилати на електронні скриньки Приймальних комісій закладів освіти.

В електронному кабінеті завантаження будь-яких сканкопій листів чи документів до них не передбачено. Додається тільки текст листа, який під час реєстрації заяви в закладі освіти роздруковується Приймальною комісією.

• Як подати мотиваційний лист через електронний кабінет?

Мотиваційний лист додається до кожної заяви під час її подання. Отже заповнити лист в кабінеті можуть тільки ті категорії вступників, для яких відкрито подання заяв.

Кожна з категорій вступників має свій час для їхньої подачі:

• з 30 червня – вступники на основі БСО (9-ти класів);

• з 14 липня – до закладів ФПО (фахової передвищої освіти);

• з 29 липня – до закладів вищої освіти на основі ПЗСО (11-ти класів) або диплома фахового молодшого бакалавра, молодшого спеціаліста, молодшого бакалавра.

Тоді ж в кабінеті з’явитися можливість додавати мотиваційні листи. Наразі ви можете підготувати текст листа, а під час подання заяви скопіювати його у відповідне поле.

В електронному кабінеті блок: Подання заяв. Результати випробувань. Внести текст мотиваційного листа.

• Якщо я писав текст листа в кабінеті, натиснув кнопку «Зберегти», а мене повернуло на головну сторінку й нічого не збереглося?

Найімовірніше ви створювали текст листа понад 120 хвилин, передбачені для однієї сесії роботи з кабінетом.

Щоб уникнути таких прикрих випадків, радимо писати текст листа в іншій програмі, наприклад Word або Google-Документи, а потім копіювати готовий текст в електронний кабінет.

• Чи можна в кабінеті редагувати текст написаного листа?

Редагувати текст можна тільки до моменту подання заяви. Після цього (коли заява вже має статус «Зареєстровано в ЄДЕБО») текст листа редагувати неможливо.

• Як дізнатися вимоги до мотиваційного листа?

Вимоги до мотиваційних листів визначає кожен заклад освіти в своїх Правилах прийому. Радимо з ними обов’язково ознайомитися до подання заяв та завчасно підготувати тексти листів.

• Яка максимальна кількість символів під час написання мотиваційного листа в кабінеті?

Формат поля для написання мотиваційного листа – до 20 000 символів.

Водночас, вимоги щодо кількості символів визначає заклад освіти.

Наприклад, вимога закладу освіти: обсяг листа – не менш як 200 і не більш як 600 слів.

ДП «Інфоресурс» наполегливо радить дотримуватися цих вимог, адже кожен лист розглядається Приймальними комісіями та враховується під час формування рейтингового списку вступників.

ТОП-10 запитань про початок навчання у львівських школах

1. Коли стартує навчання у школах Львова?

Заплановано розпочати 1 вересня.

2. У якому форматі відбуватиметься навчання?

У змішаному форматі офлайн/онлайн. Пропонується: 1-5 класи – офлайн; 6-10 класи - один день на тиждень дистанційно (зі зміною дня кожного тижня); для 11 класів - поєднання очної та дистанційної форми навчання, залежно від семестру. Остаточне рішення керівництво закладу приймає самостійно.

3. Як готуються навчальні заклади до очного навчання?

Проводиться робота для обладнанням безпечних укриттів для навчальних закладів. Окрім цього, освітяни проходять навчання із реагування на надзвичайні ситуації та надання першої домедичної допомоги.

4. Який стан укриттів у школах?

У червні представники трьох комісій обстежили укриття 127 закладів загальної середньої освіти. Відтак 84% шкіл Львова мають власні укриття, 16% - без власного сховища. До початку навчального року кожне «шкільне» укриття матиме достатню кількість місць для сидіння, два виходи, санвузол, запас води та їжі, теплі речі, ліхтарі тощо.

5. Якщо немає укриття в школі?

Якщо школа не має власного укриття, директор закладу укладе договір із підприємством/установою, що має відповідне укриття поблизу навчального закладу.

6. Чи будуть «групи продовженого дня» (гуртки)?

Групи продовженого дня працюватимуть у звичному режимі з урахуванням форм навчання конкретної школи міста.

7. Чи зможуть навчатися у львівських школах діти з числа внутрішньо переселених осіб?

Діти зможуть навчатися у львівських школах за заявою батьків про зарахування. В попередній період до онлайн-навчання в школах Львова долучилось понад 3 000 внутрішньо переміщених школярів.

8. Як відбуватиметься навчання в школах де зараз живуть внутрішньо переміщені особи?

Станом на 29 червня у закладах освіти перебуває 2561 особа. До 15 липня заплановано переселити переселенців, які нині мешкають у приміщеннях шкіл. Після цього у школах проведуть косметичний ремонт.

9. Як буде забезпечуватись харчування учнів?

Як і попереднього навчального року, а саме: учні 1-4 класів харчуватимуться безкоштовно. Учні 5-11 класів пільгових категорій, а також учні із числа ВПО харчуватимуться безкоштовно з дотриманням усіх карантинних норм.

10. Які зміни відбудуться в шкільній програмі?

Міське управління освіти пропонує збільшити кількість та удосконалити уроки з національно-патріотичного виховання у старшокласників. Зокрема, буде розширена мережа тирів – її дообладнають відповідними засобами. Окрім цього, старшокласники відпрацьовуватимуть надання першої домедичної допомоги.

Враховуючи воєнний стан, це попереднє бачення. Про подальші кроки будемо повідомляти ближче до початку навчального року.

Оля Калагурська

Євген Бойко

Леся Приставська

Центр професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 04.07.2022 716

В умовах воєнного стану очну форму навчання у закладах освіти відновлять лише за умови наявності бомбосховищ.

Якщо у них бракуватиме місця на всіх учнів, запровадять кілька змін, повідомив Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет в ефірі Єдиного телемарафону 3 липня.

“Якщо в бомбосховищі, в укритті не вистачає місця на всіх учасників освітнього процесу, є рекомендація щодо розділення освітнього процесу на декілька змін – дві зміни, наприклад.

Є рекомендація стосовно формування змішаного навчання, де деякі дисципліни будуть вивчатися онлайн, деякі дисципліни – офлайн, в тому числі застосовуючи змінність освітнього процесу”, – сказав Шкарлет.

Він додав, що очне навчання впроваджуватимуть лише за згоди з обласними та Київською військовими адміністраціями.

За потреби крім очної форми можуть запровадити змішану або дистанційну (у разі небезпеки регіону).

Якщо батьки мають сумнів щодо безпекової ситуації та не хочуть віддавати дитину на очне навчання, вони можуть обрати іншу форму:

• дистанційку;

• індивідуальний графік;

• екстернат (дитина самостійно опановує шкільну програму).

Сергій Шкарлет наголосив, що освітні заклади, які повернуться до очної форми навчання матимуть “паспорт безпеки”. Тобто затверджений план евакуації з розрахунком добирання до бомбосховища. Батьків та дітей проінформують щодо умов навчання.

Очільник освітнього міністерства додав, що вчителі, які зараз перебувають за кордоном будуть змушені повернутися в Україну, якщо їхній освітній заклад повернеться до очної форми навчання.

Якщо ж керівництво школи ухвалить дистанційну роботу, тоді викладачі зможуть продовжити працювати віддалено.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 03.07.2022 3 048

Влада займається безпекою, батьки повинні визначитися з формою навчання.

У новому навчальному році вирішили надати можливість дітям в Україні навчатись як у школах, якщо вони вціліли і мають бомбосховища, так і віддалено. При цьому розглядається варіант, коли і в школах деякі дисципліни викладатимуться віддалено.

Про це повідомив міністр освіти Сергій Шкарлет в ефірі загальнонаціонального марафону “Україна 24” .

“Ми, звичайно ж, скучили за офлайн-навчанням. Проте безпека на першому місці. В умовах воєнного часу ми впроваджуємо освітній процес у приміщеннях навчальних закладів та заочної форми навчання виключно за погодженням з органами влади. Якщо є небезпека, то може бути дистанційної або змішаної форми навчання”, – розповів Сергій Шкарлет.

За словами міністра, розглядається також варіант, коли деякі дисципліни викладатимуться офлайн, а низка інших – онлайн.

Пообіцяв міністр, що батьки також мають право вибору – відправляти дитину до школи чи займатися з нею віддалено.

“Якщо батьки побоюються очного навчання, вони можуть вибрати будь-яку форму навчання для своєї дитини – або дистанційна, або індивідуальна, або екстерном”, – зазначив Шкарлет.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 19.06.2022 486

Для облаштування укриттів у школах будуть використовуватися всі не заборонені законодавством кошти, які можна буде знайти.

Про це в інтерв’ю LIGA.Life розповів начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

Засновники навчального закладу мають облаштовувати укриття за кошти місцевої влади.

“Навряд зараз в умовах воєнного стану можлива окрема субвенція на цю мету. Але не виключено, що після аналізу даних (про укриття. – Ред.), які надійдуть на кінець червня, певні кошти з держбюджету можуть бути спрямовані”, – каже Кононенко.

За його словами, в певних регіонах, особливо тих, які були тимчасово окуповані, а потім звільнені, можуть створюватися благодійні фонди для облаштування укриття.

Батьки, каже Кононенко, також можуть створювати такі благодійні фонди: “Якщо це добровільно – це не виключається. Але примус, побори в школах – це неприпустимо”.

За його словами, поки МОН не отримав жодного звернення від батьків про те, що в школах примусово збирають кошти “на облаштування укриття”.

Якщо такі звернення будуть – в Міносвіти обіцяють реагувати.

Він додав, що в питанні облаштування укриттів Міносвіти теж розраховує на міжнародну допомогу.

Коли міністр освіти і науки Сергій Шкарлет звертався до міністрів освіти в іноземних країнах, до різного роду міжнародних організацій, то питання обладнання закладів освіти, зокрема, укриттями, було одним із них, зауважив Кононенко.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 18.06.2022 2 234

Директор школи визначає режим роботи закладу з урахуванням думки обласної військової адміністрації. І з урахуванням поточної ситуації керівнику треба буде приймати рішення, розповів в інтерв’ю LIGA.Life начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

“Можливий варіант, що всі повинні повернутися і школа повністю переходить на очний режим, всі працюють очно. А можливий змішаний варіант. Не виключено, що керівник може окремим працівникам за їхньої заявою дозволити працювати дистанційно”, – сказав Кононенко.

Він додав, що зараз за кордоном – 24 000 вчителів і 671 000 учнів.

Кононенко також пояснив, за яких умов керівник закладу може звільнити вчителя, який не повернеться з-за кордону.

Якщо визначать, що школа працює очно, якщо є наказ про скасування дистанційки і якщо вчитель порушуватиме трудове законодавство і не виходитиме на зв’язок, тоді “через певний час таке може бути”.

“Але ми рекомендуємо уважно до цього ставитися і по можливості вирішувати питання індивідуально з кожним вчителем”, – додав начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН.

Квітнева урядова постанова, яка змушує держслубовців, що стали біженцями, повернутися в Україну, не стосується вчителів та вихователів. На цьому наголошує освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

• Нагадаємо, що згідно з постановою, робота держпрацівників, членів виконавчого органу та керівників суб’єктів господарювання за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку. Омбудсмен пояснює, що заклад освіти комунальної форми власності не є “суб’єктом господарювання державного сектору економіки”.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 18.06.2022 1 192

Для відновлення очного навчання деяким українським школам доведеться організовувати уроки по змінах.

Це пов’язано з тим, що у шкільних укриття може бути недостатня кількість місць для всіх учнів, повідомив начальник управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко у коментарі “ЛІГА:Life”

“Якщо ми точно знаємо, що в школі укриття на 200 осіб, а у нас вчиться 600, то, на жаль, доведеться організувати очне навчання в три зміни. Або – змішане навчання”, – сказав Кононенко.

Він зазначив, що організація навчання на 1 вересня в кожній конкретній школі залежатиме від керівника закладу.

Також до початку навчального року у школах мають перевірити, скільки часу дітям потрібно, щоб спуститись з третього чи другого поверху до укриття.

Кононенко, зазначив, що первинну перевірку вже було зроблено, зокрема аудит 13,7 тис. шкіл виявив, що лише 8% з них мають обладнані укриття.

Він також зазначив, що у МОН рекомендують уряду знайти інші приміщення укриттів для людей, оскільки школи мають бути розраховані лише на учнів.

Нагадаємо, раніше у МОН повідомили, що у разі нестачі приміщень для навчання всіх дітей, місцева влада може організувати під це заклади культури.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 17.06.2022 1 310

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

№ 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року

Міністерство освіти і науки України

Обласні та Київська міська

військові (державні) адміністрації

Головні управління ДСНС

України в областях та м. Києві

На доручення Прем’єр-міністра України

від 10.06.2022 № 14529/0/1-22

Про організацію укриття працівників та

дітей у закладах освіти

Державна служба України з надзвичайних ситуацій на пункти 1 та 8 доручення Прем’єр-міністра України від 10.06.2022 № 14529/0/1-22 стосовно створення безпечних умов перебування у закладах освіти дітей, учнів, студентів і працівників з урахуванням збройної агресії російської федерації (далі – доручення) повідомляє.

З метою приведення фонду захисних споруд цивільного захисту закладів освіти у готовність до використання за призначенням, створення комісій з огляду (оцінки) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти з метою визначення їх можливості їх використання як найпростіших укриттів, а також інших, пов’язаних з цим питань, ДСНС розроблено рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти. Зазначені рекомендації підготовлено з урахуванням вимог законодавства та досвіду організації захисту населення в умовах відбиття збройної агресії російської федерації.

ДСНС пропонує довести зазначені рекомендації до керівників закладів освіти усіх рівнів, відомчої належності та форм власності, а також забезпечити використання цих рекомендацій під час організації та проведення відповідної роботи.

Додаток: на 9 арк. в 1 прим.

Заступник Голови Дмитро Бондар

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту

персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти

І. Загальні положення

Захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття), споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

На сьогодні вимоги щодо створення, утримання, експлуатації та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі — захисні споруди) встановлено:

• Кодексом цивільного захисту України (далі — Кодекс);

• Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі — Порядок);

• наказом МВС від 09.07.2018 № 579 “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331 (далі — наказ МВС).

Довідково. Більш детальну інформацію щодо об’єктів фонду захисних споруд, вимог до них, а також іншу пов’язаною з цим актуальну інформацією можливо отримати у практичному посібнику під назвою “Серія 9 “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту” серії методичних порадників “Перші кроки щодо організації цивільного захисту на базовому рівні місцевого самоврядування”, розробленому ДСНС спільно з Інститутом державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту і розміщеному на офіційному вебсайті вищезазначеної наукової установи за посиланням: https://idundcz.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/3718.html.

Відповідно до вимог Кодексу та Порядку створення фонду захисних споруд у закладах освіти може здійснюватися шляхом:

• проектування та будівництва захисних споруд та споруд подвійного призначення (реалізації положень розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної та містобудівної документації відповідного рівня) — здійснюється під час будівництва закладів освіти (нового будівництва, проведення реконструкції або капітального ремонту), потребує значних капітальних вкладень та часу;

• взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються, зокрема підземних і наземних будівель і споруд, а також інших об’єктів — здійснюється шляхом проведення заходів організаційного характеру, коштів не потребує або потребує виділення незначних коштів (порівняно з будівництвом);

• створення фортифікаційних споруд як найпростіших укриттів — здійснюється без процесу будівництва шляхом зведення тимчасових споруд з бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій (можливо тих, що були у використанні), габіонів та мішків з ґрунтом (піском), створення перекритих щілин у ґрунті, потребує наявності відповідних конструкцій та матеріалів, а також часу.

Також відповідно до вимог Кодексу заклади освіти можуть використовувати для укриття своїх працівників та дітей (учнів, студентів) на договірних засадах об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання.

Необхідно зазначити, що відповідно до вимог Кодексу працівники та діти (учні, студенти) закладів дошкільної, загальноосвітньої та професійно-технічної освіти, а також переважної частини закладів вищої освіти (за винятком тих, що в установленому законодавством порядку віднесено до відповідних категорій цивільного захисту та розташовано у населених пунктах, віднесених до відповідних груп цивільного захисту) підлягають укриттю у такому виді захисних споруд як протирадіаційні укриття або у спорудах подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів.

ІІ. Питання організаційного характеру

Згідно з нормами Кодексу та Порядку забезпечення працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти засобами колективного захисту (об’єктами фонду захисних споруд) належить до повноважень керівників таких закладів. В особливий період нарощування фонду захисних споруд здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд або облаштування найпростіших укриттів.

Порядком також передбачено, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування з метою взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються і належать до сфери їх управління, відповідно до визначених повноважень можуть утворювати постійні або тимчасові комісії.

Суб’єкти господарювання, зокрема заклади освіти, можуть ініціювати створення таких комісій відповідними органами влади та залучення до їх складу необхідних фахівців.

Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зокрема, підлягають огляду, а у разі потреби — технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:

• підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;

• споруди підземного простору (споруди котлованного типу та інші підземні споруди (приміщення);

• підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення;

• інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.

Враховуючи вищезазначене, в умовах правового режиму воєнного стану, пов’язаних з обмеженнями у часі для проведення відповідних заходів, керівники закладів освіти мають здійснити такі основні заходи:

1) привести у готовність до використання за призначенням згідно з норами Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС, наявні об’єкти фонду захисних споруд, забезпечивши, насамперед, захист у них працівників і дітей (учнів, студентів) від звичайних засобів ураження;

2) визначити можливість укриття у таких об’єктах повного складу працівників і дітей (учнів, студентів), з урахуванням цього визначити додаткову потребу у таких об’єктах (кількість та місткість);

3) у разі відсутності на балансі (обліку) закладу освіти об’єктів фонду захисних споруд або встановлення додаткової потреби у них:

• ініціювати створення комісії щодо обстеження наявних будівель (споруд, приміщень) з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та залучення до участі у ній (за згодою) фахівців структурних підрозділів з питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівців територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо;

та/або

• вжити заходів щодо створення та облаштування на території закладів освіти як найпростіших укриттів фортифікаційних споруд;

• визначити можливість використання для укриття працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти об’єктів фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання.

У цьому разі вищезазначені об’єкти мають знаходитися на такій відстані від закладів освіти, що дозволяє провести організовану, безпечну та швидку евакуацію до них працівників та дітей у разі виникнення загрози (згідно будівельних норм — до 500 м, з урахуванням наявного досвіду організації захисту населення в умовах збройної агресії Російської Федерації рекомендовано — до 100 м).

Результати проведеної роботи оформлюються:

• на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як найпростіші укриття — шляхом оформлення акта оцінки об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття за формою згідно з додатком 6 до Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС;

• на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруди подвійного призначення — шляхом оформлення акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС, розрахунку захисних властивостей огороджувальних конструкцій такої споруди, здійсненого відповідно до методики, встановленої ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту” та технічного паспорта, складеного на відповідний об’єкт нерухомого майна (його окрему частину) як на споруду подвійного призначення з використанням відомостей вищезазначених акта і розрахунку і оформленого відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, затвердженого у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773.

Після оформлення вищезазначених документів відомості щодо відповідних об’єктів фонду захисних споруд (найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення) заносяться до книг обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, що ведуть районні, районні у містах Київ та Севастополь державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування і складені за формою згідно з додатком 7 до Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС.

Важливо. Облаштування та постановка на облік в особливий період найпростіших укриттів не означає повного виконання вимог законодавства щодо забезпечення працівників та дітей (учнів, студентів) засобами колективного захисту і не звільняє керівників закладів освіти від необхідності у подальшому, в мирний час, вжити заходів щодо створення захисних споруд або споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями.

ІІІ. Основні вимоги до будівель (споруд, приміщення), що планується включити до фонду захисних споруд як споруди подвійного призначенням або найпростіші укриття

3.1 У разі неможливості або недоцільності використання для укриття населення усього об’єкта будівництва як споруди подвійного призначення або найпростішого укриття, може бути прийнято рішення щодо включення до фонду захисних споруд його окремої частини (приміщення).

Щодо споруд подвійного призначення

3.2 Зовнішні огороджувальні конструкції, матеріал з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель (споруд, приміщень), що обстежуються з метою включення їх до фонду захисних споруд як споруди подвійного призначення мають відповідати нормам ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту”.

Методику віднесення існуючих будівель та споруд до споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів було доведено до центральних та місцевих органів виконавчої влади листом ДСНС від 22.02.2021 № 03-2572/162-2 та розміщено на офіційному вебсайті Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (ІДУ НД ЦЗ) в підрозділі «Нові надходження ІДУ НД ЦЗ» розділу «Бібліотека» за посиланням: https://idundcz.dsns.gov.ua/ua/Novi-nadhodzhennya_.html;

та на офіційному вебсайті ДСНС у підрозділі “Методичні рекомендації” розділу “Нормативна база” за посиланням: https://www.dsns.gov.ua/ua/Metodichni-rekomendaciyi.html.

У разі встановлення необхідності та можливості проведення будівельних робіт з підсилення будівельних конструкцій, перепланування та дообладнання існуючих приміщень під споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів доцільно використовувати Методичні рекомендації щодо проектування та пристосування інженерних та інших споруд під протирадіаційні укриття, розміщені на офіційному вебсайті ІДУ НД ЦЗ в підрозділі «Нові надходження ІДУ НД ЦЗ» розділу «Бібліотека» за вищезазначеним посиланням.

Щодо найпростіших укриттів

3.3 Вимоги до зовнішніх огороджувальних конструкцій, матеріалу з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель (споруд, приміщень), що обстежуються з метою включення їх до фонду захисних споруд як найпростіші укриття, законодавством не визначено.

Разом з цим з метою забезпечення захисних властивостей від дії звичайних засобів ураження важливо, щоб несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) зазначених будівель (споруд, приміщень) були виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів.

Також можливо використання будівель (споруд, приміщень) з інших матеріалів за умов їх заглиблення у землю.

3.4 Під час обстеження будівель (споруд, приміщень), далі – об’єктів будівництва, рекомендовано враховувати вимоги щодо забезпечення захисту у них населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій:

• дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження;

• дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб);

• негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі населення, що підлягає укриттю;

• зовнішнього іонізуючого випромінювання (у разі радіоактивного забруднення місцевості).

3.5 З метою забезпечення захисту населення від небезпечних чинників надзвичайних ситуацій та організації його життєзабезпечення об’єкти будівництва мають відповідати таким основним вимогам:

1) розміщуються у підвальному (підземному) або цокольному поверхах, можливо (за умов забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями необхідних захисних властивостей або можливості вжиття додаткових заходів щодо їх підвищення) – на першому поверсі;

2) розташовуються у складі основної будівлі закладу освіти або у безпосередній близькості до неї (рекомендовано до 100 м);

3) не розміщуються поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі працівників та дітей (учнів, студентів);

4) не зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;

5) забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;

6) не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо);

7) забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу);

8) через приміщення, призначені для перебування населення, яке підлягає укриттю, не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж). Приміщення мають рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;

9) у приміщеннях не зберігається легкозаймистих, хімічно та радіаційно небезпечних речовин, небезпечного обладнання, що не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване у термін до 24 годин;

10) висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією на її будівницьтво), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) – не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів становить не менше ніж 0,9 м (допускається не менше 0,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією на її будівницьтво). Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;

11) отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

12) основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;

13) забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання для забезпечення такого доступу у термін до 24 годин;

14) об’єкт перебуває у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил);

15) забезпечено необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (споруд подвійного призначення із відповідними захисними властивостями).

Необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі стінами 2 – 2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см.

Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67 – 78 см (мішок з піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду) .

У разі, якщо будівельні конструкції мають меншу товщину, можливо збільшення їх захисних властивостей шляхом додаткового обкладення мішками з ґрунтом (піском), встановлення екранів із залізобетонних конструкцій (панелей, блоків тощо) та/або комбінованим способом.

Для заглиблених об’єктів будівництва із залізобетону або цегли, верхня частина яких не відповідає зазначеним рекомендаціям, можливе збільшення захисних властивостей шляхом обкладення їх мішками з ґрунтом (піском), насипання земляного обвалування під час приведення найпростіших укриттів, розташованих у зазначених об’єктах, у готовність до використання за призначенням.

Аналогічні методи досягнення необхідних захисних властивостей рекомендовано для зведення наземних, напівзаглиблених або заглиблених фортифікаційних споруд, що планується використовувати як найпростіші укриття.

3.6 Місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів вираховується з розрахунку: 0,6 м² площі основних приміщень (для розміщення населення, що підлягає укриттю) на одну особу. За можливості розміщення двоярусних нар площу можу бути зменшено до 0,5 м² на одну особу, при триярусному – до 0,4 м² на одну особу.

ІV. Забезпечення об’єктів фонду захисних споруд необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами

4.1 З метою забезпечення нормальних умов життєдіяльності осіб, що підлягають укриттю в об’єктах фонду захисних споруд, такі об’єкти підлягають забезпеченню необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами (далі — обладнання).

4.2 Захисні споруди (сховища та протирадіаційні укриття) та споруди подвійного призначення із відповідними захисними властивостями підлягають забезпечення вищезазначеним обладнанням згідно з нормами додатків 19 (норми оснащення формування з обслуговування захисної споруди), 20 (перелік майна, необхідного для укомплектування захисної споруди), 21 (перелік лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах) Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС.

4.3 Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.

З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:

• місцями для сидіння (лежання) — лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо. Можливо передбачати розміщення працівників та дітей (учнів, студентів) на наявних у закладах освіти засобах (стільцях, лавках, ліжках), що використовуються під час освітнього процесу, а також інших засобах, зокрема спортивних матах, карематах (килимках туристичних), за умов можливості їх використання на підлогах відповідних приміщень та забезпечення площі на одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 1 м²;

• ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання). Розміщення зазначених ємностей дозволено передбачати в основних приміщеннях (для розміщення осіб, що підлягають укриттю);

• контейнерами для зберігання продуктів харчування;

• виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для цього приміщеннях;

• резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо) та електроживленням;

• первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);

• засобами надання медичної допомоги; засобами зв’язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем, мережею інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi — пристроїв);

• шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).

За змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

4.4 Біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття) має вивішуватися табличка розміром 50 х 60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів.

Зразок табличок та покажчиків руху до них надано у додатку 1 до Вимог щодо утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС.

Директор Департаменту організації

заходів цивільного захисту Віктор Вітовецький

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 15.06.2022 398

Ми отримали повідомлення від наших вчителів із запитанням про те, як поводитися, якщо користувачі соціальних мереж критикують вас за дописи, не пов’язані з темою війни. Роз’яснення цього питання підготували експерт/-ки Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Попри те, що нині думки людей сконцентровані на повномасштабному вторгненні Росії в Україну і ця тема є пріоритетною в усіх українських новинах, все ж таки необхідно приділяти увагу й повсякденним, не пов’язаним із війною питанням.

Говорити про речі, що не стосуються війни, але є актуальними для повсякденного життя, а також ділитись позитивним контентом не тільки не заборонено, а й украй важливо, адже це може допомогти людям ненадовго відволіктись від важких новин та додати сил.

Оскільки напруга в суспільстві сьогодні є високою, деяким вашим читачам може бути важко впоратись з емоціями та прийняти те, що розмови про звичні повсякденні речі є допустимими та навіть необхідними. Нагадайте їм про це, наприклад, у такий спосіб:

Розповідайте вашим підписникам про концепції емоційного вигорання та інформаційного перенавантаження, які може переживати людина, яка споживає багато інформації з однієї або декількох тісно пов’язаних тем.

Пояснюйте, що ми не можемо і не повинні повністю абстрагуватись від новин про війну, однак варто споживати новини на різні теми або виділяти час, коли ми зовсім не читаємо новинні повідомлення. Це дасть змогу нашому розуму відпочити та відновитися.

Нагадуйте, що людина, яка перебуває в стані вигорання або інформаційного перенавантаження, є більш схильною відчувати безнадію, апатію чи втому і їй значно важче бути ефективною в повсякденному житті.

Закликайте підписників за можливості повернутись до старих звичок або сформувати нові, унормувавши здоровий розпорядок дня для себе та для суспільства. Такі прості речі допоможуть спільно працювати на досягнення перемоги, а також матимуть важливе значення в процесі відновлення та відбудови після закінчення війни.

Розповідайте громадянам, що наша робота не завершиться на моменті перемоги, тож варто уже зараз створювати внутрішні ресурси та можливості, які допоможуть нам не тільки її здобути, але й відновлювати країну.

Нагадуйте читачам/-кам, що всі ми різні, тому долаємо та проживаємо стрес та трагедію війни по-своєму. Немає нічого поганого в тому, щоб зайнятись новою справою, яка допоможе трошки відволіктись та бути готовим працювати на досягнення нашої спільної мети – нашої перемоги.

Пояснюйте, що люди не повинні соромити інших за їхні способи долати труднощі. Розбрат у суспільстві – одна з головних цілей російської дезінформації та пропаганди. Суспільство, у якому постійно тривають внутрішні конфлікти, є легкою мішенню для нашого противника. Нині дуже важливо бути єдиними та знаходити компроміси зі своїми співвітчизниками, навіть за умови, що ми маємо різні погляди на окремі питання й не завжди погоджуємось з думкою інших.

Однак при публікації позитивного контенту завжди варто зважувати, чи є він доречним за обставин, які на конкретний момент відбуваються в регіоні та в країні в цілому. За умови, що ситуація в регіоні є досить напруженою або нещодавно стався значний обстріл громади, багато людей зазнали поранень, а місто – руйнувань, з публікаціями на повсякденні теми варто бути вкрай обережними. Те ж саме стосується і прифронтових територій.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 14.06.2022 1 434

Учнів 1 або 2 класів можна не переводити до наступного класу та залишити для повторного навчання у тому самому класі. Школа це робить на підставі письмового звернення одного з батьків чи інших законних представників. Так можна зробити лише один раз впродовж навчання у початковій школі.

Учнів 3-8 класів можна залишити на повторне навчання, якщо за результатами річного оцінювання вони показали початковий рівень (1-3 бали) в одному з таких предметів: українська мова, математика, алгебра або геометрія. У класах з навчанням мовами корінних народів і національних меншин цей перелік доповнюється мовою навчання. Рішення про повторне навчання ухвалює педагогічна рада школи за погодженням одного з батьків.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 09.06.2022 496

Після початку повномасштабної війни з росією серед українців сильно зріс попит на україномовний контент. Багато людей не бажають бачити сайти окупанта у видачі Google і дивитися російські відео на YouTube.

Однак Google і YouTube пропонують користувачам російські сайти навіть якщо запит написаний українською мовою. УНІАН розповість, як прибрати російський контент на цих сайтах.

Як швидко прибрати російські сайти з пошуку

Цей простий спосіб допоможе прибрати сайти окупанта з видачі без додаткових налаштувань.

Для цього введіть в Google свій пошуковий запит, після нього натисніть пробіл і введіть в поле пошуку -ru. Таким чином в пошуку більше не будуть відображатися будь-які сайти з російським доменом. А якщо після пошукового запиту ввести -ru -by, то крім російських не будуть також відображатися білоруські сайти.

Якщо ви не хочете бачити у видачі будь-які сайти російською мовою (навіть українські), то після пошукового запиту введіть -и. Ця операція виключить з видачі практично весь контент російською мовою.

Ще один простий спосіб – встановити розширення “Лагідна українізація” для Google Chrome. Розширення зробить всю роботу за вас.

Як прибрати з пошуку російські сайти за допомогою налаштувань акаунту

Аккаунт Google можна налаштувати таким чином, щоб в ньому ніколи не відображалися російські сайти. Для цього дотримуйтесь інструкції.

1. У браузері зайдіть в “Налаштування” – “Мови”. Зі списку мов приберіть російську. Додайте потрібні мови і розташуйте в порядку пріоритетності.

2. Потім перейдіть в “Обліковий запис” – “Особиста інформація” – “Мова”. Встановіть українську основною мовою і додайте інші мови, якими користуєтеся, крім російської.

3. Вимкніть автоматичне додавання мови, інакше Google може додати російську самостійно.

4. Очистіть кеш і файли cookie.

5. Після цього при користуванні пошуком не варто кликати на підказки російською, тому що Google запам’ятає це і почне знову показувати російські сайти.

Зміни не подіють відразу, проте через деякий час російськомовних сайтів в пошуку стане менше.

Як прибрати Російські відео з результатів пошуку YouTube

Відкоригувати результати видачі YouTube буде трохи складніше. Ресурсу знадобиться багато часу, щоб зрозуміти, що ви не хочете дивитися російські відео. Головне правило – не дивитися ніякі російські відео, а якщо є така необхідність, то спочатку вийти з акаунту.

“Навчити” сайт рідше показувати російськомовні відео можна наступним чином.

1. Вручну видалити з історії переглядів і пошуку всі відео російською.

2. В підписках прибрати російські канали.

3. У відповідь на пропозиції будь-яких російських відео клікати “цей контент не цікавить”.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 07.06.2022 3 159

Матеріал підготовлено офісом освітнього омбудсмена

Кожен з учасників освітнього процесу: батьки, учні та студенти, працівники закладів освіти, органи управління освітою вже зараз замислюються і запитують – яким буде освітній процес у новому навчальному році?

Адже війна триває, наші війська захищають кожного з нас, нашу державу та українську ідентичність, на частині територій ведуться бойові дії, і здійснюються бомбардування та обстріли всієї території України.

За час війни, станом на 4 червня, було пошкоджено 1939 закладів освіти, 184 з них повністю знищено. Під час відновлення зруйнованих закладів освіти та будівництва нових ми обов’язково повинні враховувати, що в кожному з цих закладів повинно будуватися сховище і це сховище має не просто бути, а й відповідати визначеним для будівель цивільного захисту вимогам.

Головне під час навчання та роботи – це життя та здоров’я учасників освітнього процесу, тому перша вимога – це їхня безпека.

Наразі розглядають різні варіанти організації освітнього процесу: у дистанційному, очному чи змішаному форматі.

Зрозуміло, що у зонах бойових дій та на прилеглих до них територіях навчання можливе у дистанційному форматі. На іншій території є можливість здійснювати очне та змішане навчання, але за умови наявності укриття у закладі освіти.

За повідомленням заступника міністра освіти і науки України Андрія Вітренка , з 1 вересня, залежно від безпекової ситуації, здійснювати навчальний процес офлайн планується лише в тих закладах освіти, які мають бомбосховища. Для цього МОН проводить аудит шкіл щодо наявності та облаштування бомбосховищ, щоб забезпечити безпеку дітей та педагогічних працівників.

При організації такого навчання необхідно враховувати спроможність укриття – на скільки людей воно розраховане. Необхідно складати розклад так, щоб не перевищувати одночасну присутність учасників освітнього процесу в закладі освіти відповідно до спроможності укриття. Щоб при повітряній тривозі в укритті могли одночасно розміститися всі, хто в цей момент перебуває в закладі освіти.

Але навчання може бути за умови нормального стану укриття. На жаль, війна показала, що в частині закладів освіти або зовсім немає бомбосховищ, або вони не є придатними, а навіть небезпечні для перебування у них людей. Але все одно вони використовуються, попри їхній стан.

І вже зараз необхідно думати про те, як підготувати або вдосконалити укриття в закладах освіти, щоб можна було безпечно здійснювати очне та змішане навчання.

Можливо хтось зауважить, що навіщо розпочинати таке навчання, якщо можна продовжувати його у дистанційному форматі. Але, на мою думку, там, де можна безпечно організувати освітній процес в очному форматі, необхідно це робити. Адже саме очне спілкування з однолітками та педагогами допоможе нашим дітям знову повернутися у нормальне життя, це буде сприяти їхній психологічній реабілітації, а ефективність очного навчання вже доведена науковцями.

Окрім наявності укриття та приведення його до нормального стану, необхідно провести навчальні інструктажі, як поводитися в укритті, та що потрібно з собою мати. Так само обов’язково проводити тренувальні евакуації безпосередньо до укриття. Хоч нормативними документами не передбачено проводити саме такі тренування, але життя і здоров’я наших дітей – то найголовніша цінність, а такі тренування можуть врятувати життя.

Ще до війни, у січні 2022 року ми порушували питання тренування та обізнаності учасників освітнього процесу під час надзвичайних ситуацій, стану укриттів, відсутності зрозумілих, написаних не бюрократичною мовою, правил.

Насправді питання облаштування укриттів у закладі освіти для організації безпечного освітнього процесу дуже непросте, адже є різні типи захисних споруд, маємо дуже складні, нереальні для виконання, вимоги до їх облаштування, які потребують великих фінансових витрат. А бюджети громад, які є засновниками закладів освіти та відповідають за їх матеріально-технічне забезпечення, дуже обмежені. в умовах воєнного стану. І неможливо за такий короткий період зробити те, що не робилося роками. Поки не зрозуміло, чи достатньо для організації освітнього процесу наявності у закладі освіти облаштованого найпростішого укриття (цокольного або підвального приміщення) чи має бути саме сховище або протирадіаційне укриття.

Головне питання – хто має опікуватися укриттям у закладі освіти, приводити його у нормальний стан, виділяти кошти для його облаштування. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти. .

Якщо заклад комунальної форми власності, то засновником є орган самоврядування, тобто відповідна рада від імені територіальної громади, якщо засновником є заклад обласної форми власності, то відповідно обласна рада, якщо державної форми власності – орган державної влади від імені держави (пункт 7 статті 1 Закону України “Про освіту”).

Джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога, наприклад, нещодавно Уряд Тайваню виділив 2 млн доларів допомоги Харкову, та по 500 тис. доларів – Запоріжжю, Миколаєву, Сумам та Чернігову. Частину з цих коштів планується витратити на бомбосховища в закладах освіти.

Але, на жаль, із початком війни було дуже багато повідомлень від працівників закладів освіти, що саме вони власними силами та досить часто без відповідного фінансування облаштовували укриття, приймали там людей, чергували, допомагали, надавали допомогу, годували й продовжують це робити.

Тобто освітяни під час війни стали своєрідним форпостом безпеки для тих, хто приходив до них по допомогу. Наприклад, таким форпостом для людей під час бомбардувань та воєнних дій став один із закладів освіти Бучі. У ньому люди жили в бомбосховищі, готували їжу в шкільній їдальні, поки було світло – вмикали телевізор із мультфільмами для дітей.

Висловлюю щиру вдячність всім працівникам закладів освіти за вашу працю!

Також 22 травня у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону № 7398 щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій, який пропонує, зокрема врегулювати джерела фінансування на утримання захисних споруд, питання їхньої оренди

Міністерство освіти і науки України започатковує проєкт «Будь активним заради Миру» (#BeActive for Peace), спрямований на організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах освіти під час літніх канікул.

Співорганізатори проєкту: Комітет з фізичного виховання та спорту МОН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», ГО «Рух Олександра Педана «Junior», ГО «UkraineActive», Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», Українсько-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я», ГО «U-sport», спортивні федерації. Реалізацію проєкту підтримує Міжнародний дитячий фонд ЮНІСЕФ.

Сьогодні тисячі дітей мають високий рівень тривожності та стресу, що приводить до зниження соціалізації, втраті зв’язку з реальністю та контролю над власним життям, підвищує схильність до асоціальної поведінки. До того ж, малорухливий спосіб життя безпосередньо впливає на стан здоров’я. Тому організатори проєкту «Будь активним заради Миру» (#BeActive for Peace) започатковують:

• Всеукраїнський розклад спортивно-оздоровчих гуртків (на сайті МОН України) із залученням учнів та учениць – учасників проєкту;

• освітні заходи;

• навчання та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

• проведення всеукраїнських заходів, челенджів та інших подій;

• проведення консультацій, вебінарів, семінарів з питань організації фізкультурно-оздоровчої роботи закладу освіти під час літніх канікул;

• організаційну підтримку за різними напрямами проєкту;

• нагородження закладів – активних учасників проєкту відзнаками МОН України та інші заохочення.

До речі, особлива увага буде надаватися підтримці і залученню до фізичної активності дітей, які наразі вимушено перебувають за кордоном або знаходяться в прихистках у безпечних регіонах країни.

Проєктом «Будь активним заради Миру» (#BeActive for Peace) передбачено:

• запуск на сайті МОН України Всеукраїнського розкладу спортивних гуртків і секцій;

• організацію щоденних фізкультурно-оздоровчих занять та заходів для дітей різного віку;

• залучення вчителів фізичної культури закладу освіти для проведення фізкультурно-оздоровчих занять;

• використання фізкультурно-спортивних приміщень, майданчиків, стадіонів закладів освіти, які мають на своїй території або в безпосередній близькості обладнане бомбосховище;

• поновлення діяльності спортивних гуртків, які працювали в закладі освіти, відкриття нових;

• організацію пункту видачі спортивного інвентарю бажаючим дітям та їх батькам (за можливості);

• популяризацію серед учнів, учениць та їх батьків доступних занять і заходів.

Запрошуємо керівників і вчителів фізичної культури закладів освіти 7 червня 2022 року о 14:00 взяти участь у Всеукраїнському семінарі-нараді «Активне літо для українських дітей». Для участі у семінарі-нараді необхідно зареєструватися (https://forms.gle/88xW6jATn8yggkpQ8).

Рекомендуємо представникам закладів освіти доєднатися до проєкту через Telegram канал: https://t.me/ua_active_edu для отримання оперативної інформації.

Офіційний хештег проєкту: #beactive4pease

Чілдрен Кінофест – щорічний міжнародний фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків, який 9 років поспіль безкоштовно знайомить молоду українську аудиторію як з найновішими європейськими стрічками, так і зі світовою кінокласикою. Фільм, який стане переможцем цьогорічного Чілдрен Кінофесту, як і завжди, обере аудиторія – після перегляду стрічок конкурсної програми глядачам буде запропоновано оцінити свої враження.

Місія фестивалю – розвивати в Україні традицію спільних сімейних переглядів кіно та залучати дітей до створення кінофільмів. Усі покази – безкоштовні, за попередньою реєстрацією на сайті.

У 2022 році для безпечності та гнучкості перегляду фестиваль проходитиме в онлайн-форматі з 3 до 12 червня. Переглянути фільми можна буде на сайті online.childrenkinofest.com на території України, а також Польщі, яка прийняла найбільше тимчасово переміщених українців. Переможця фестивалю визначать глядацьким голосуванням.

«Воєнні обмеження не дають змоги провести фестиваль так, як ми звикли – у понад 20 містах України, з повними залами на тисячі та сотні маленьких глядачів. Але це не тільки виклики, а й неймовірні можливості – Совеня Чарлі та Чілдрен Кінофест цього року можуть завітати у кожен український дім», – коментують перенесення фестивалю в онлайн-формат організатори.

Як зареєструватися на перегляди: https://www.facebook.com/childrenkinofest/posts/pfbid0NAFseaWAUJfe6buswMxxNLPkgZsBowbEpLRcdyFpMoH1FFqbyeiHCG54rbYLqUV4l

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ: https://childrenkinofest.com/ua/program.htm

До конкурсної програми фестивалю увійдуть фільми для аудиторії віком від 4 років, відібрані командою Чілдрен Кінофесту на найбільших європейських кінооглядах для дітей та підлітків. Поза конкурсом юні глядачі продовжать знайомитися з історією кінематографа: у попередні роки ця секція представила ретроспективи першовідкривачів зі світу кіно – Чарлі Чапліна, Бастера Кітона, Лотти Райнігер, Жоржа Мельєса та братів Люм’єр.

Відкриється Чідрен Кінофест французькою анімацією «Принцеса драконів». Головна героїня — дівчинка, яка зростала у родині драконів. Коли вона опиняється у світі людей, він видається їй абсолютно новим та незвичним. Фільм-відкриття буде доступний для перегляду упродовж перших трьох днів фестивалю — з 3 до 5 червня.

Україну в конкурсній програмі Чілдрен Кінофесту представляє пригодницьке фентезі «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке». Знятий за мотивами казки Сашка Лірника, фільм змальовує пригоди козака, який намагається вибратися з пекла. Картина відзначена Призом глядацьких симпатій Національної премії «Золота Дзиґа», а сценарій — Премією імені Лесі Українки.

Із дитячого конкурсу Берлінале до програми Чілдрен Кінофесту потрапила ще одна стрічка в жанрі фентезі — «Неллі Рапп — мисливиця на монстрів» (Швеція). Картина занурить юних глядачів і глядачок у захопливі пригоди головної героїні в маєтку, повному чудовиськ.

Про подорож у часі й порятунок світу від екологічної катастрофи розповість фантастичний фільм «Місія Нови». На найбільшому міжнародному кінофестивалі для дітей Cinekid (Нідерланди) ця стрічка стала справжнім гітом, здобувши перемогу в чотирьох номінаціях.

Головний герой аргентинської драми «Дельфін» — хлопчик, який допомагає своєму батькові зводити кінці з кінцями. Водночас, він долає перешкоди на шляху до своєї мрії — потрапити в дитячий оркестр.

Також у програму увійшли комедії: австрійсько-німецька стрічка «Францові історії» та «Мій тато — сосиска» спільного виробництва Бельгії, Нідерландів і Німеччини.

Поза конкурсом юні глядачі та глядачки ознайомляться з класикою анімації — Чілдрен Кінофест покаже спеціальну добірку епізодів «Крота» до 65-річчя знаменитого чеського мультсеріалу.

За традицією на фестивалі продемонструють і минулорічного переможця — пригодницьку стрічку «Полі» спільного виробництва Франції та Бельгії. Картина розповідає про пригоди двох друзів — дівчинки та поні, якого вона звільняє від життя в неволі.

Вшосте в межах Чілдрен Кінофесту відбудеться Конкурс короткометражних фільмів, знятих дітьми: https://childrenkinofest.com/ua/contest/kids-contest.htm

За традицією, переможців визначать журі українських кінематографістів - акторка театру та кіно Оксана Черкашина, режисер і сценарист Антоніо Лукіч, режисерка та сценаристка Катерина Горностай: https://childrenkinofest.com/ua/contest/zhuri-2022.htm

Список фіналістів — тут.

ПОЧЕСНИЙ ПОСОЛ ФЕСТИВАЛЮ у 2022 році – акторка театру і кіно, заслужена актриса України, кульлтурна діячка – Ірма Вітовська: https://childrenkinofest.com/ua/about/ambassador

Щороку фестиваль підтримує Посол, який популяризує ідеї якісного сімейного дозвілля і культурного розвитку дітей та підлітків в Україні. Послами фестивалю у різні роки були співаки Фагот, Джамала, Дмитро Шуров, актор і кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв, письменниця Катерина Бабкіна та правозахисниця і письменниця Лариса Денисенко, фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, співачка Христина Соловій.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФЕСТИВАЛЬ:

Сайт фестивалю: www.childrenkinofest.com

ФБ-сторінка фестивалю: https://www.facebook.com/childrenkinofest/

Інстаграм фестивалю: https://www.instagram.com/accounts/login/?next=/childrenkinofest/

Візуальні матеріали фестивалю (постери, кадри з фільмів): https://childrenkinofest.com/ua/press/press-materials

Чілдрен Кінофест проводиться за підтримки House of Europe.

Фестиваль дякує за допомогу Goethe-Institut і Австрійському культурному форуму в Києві.

Медіапартнери: Kinofilms.ua, Kinowar.com, Нова українська школа, Теленеделя, Міжнародний кінофестиваль Kino Dzieci.

РЕГЛАМЕНТ ФЕСТИВАЛЮ

I. Чілдрен Кінофест (далі – Фестиваль) – міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків, створений з метою виховання нового покоління кіноглядачів в Україні, розвитку практик сімейного культурного дозвілля та просування мистецтва кіно.

II. Засновником Фестивалю виступає компанія «Артхаус Трафік» (ТОВ «Трафік Філмз»)

III. Фестиваль проводиться в понад 20 містах України, фестивальний центр розташовується в Києві.

IV. Сьомий фестиваль Чілдрен Кінофест відбудеться в період 29 травня – 7 червня 2020.

V. Фестивальна програма складається з наступних секцій: Конкурсна програма, Позаконкурсні кінопокази та Спеціальні події.

1. МІЖНАРОДНА КОНКУРСНА ПРОГРАМА:

A. У Міжнародну конкурсну програму відбираються повнометражні фільми (від 60 хв.) високої художньої якості, орієнтовані на глядацьку аудиторію віком від 4 років, виробництво яких завершено після 1 січня 2018.

B. Заявки на участь у Міжнародній конкурсній програмі приймаються на безкоштовній основі до 5 квітня 2020 включно. Для подачі заявки слід заповнити форму, розміщену на офіційному сайті фестивалю. Фільми, подані на участь у міжнародній конкурсній програмі, також можуть бути запрошені дирекцією фестивалю для участі в позаконкурсних програмах фестивалю.

C. Для участі у Міжнародній конкурсній програмі відбирається 7 (сім) повнометражних фільмів. Селекція фільмів в Конкурсну програму проводиться дирекцією фестивалю на чолі з програмним директором.

D. Інформація про фінальний список фільмів-учасників Міжнародної конкурсної програми публікується на офіційному сайті фестивалю за два тижні до початку фестивалю.

E. Кращий фільм Міжнародної конкурсної програми вибирається за допомогою прямого глядацького голосування. Переможцем стає фільм, який набрав найвищий бал.

F. Представникам фільму-переможця Міжнародної конкурсної програми вручаються пам'ятний знак та диплом на церемонії Закриття фестивалю.

2. ПОЗАКОНКУРСНА ПРОГРАМА:

А. Ретроспективні покази – це фільми для дітей та юнацтва присвячені авторам, студіям або школам, що заслужили світове визнання.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 01.06.2022 765

Література на літо – традиційна рубрика для філологів. Гадаємо, її варто використовувати не лише для того, аби учні наперед ознайомилися з програмою наступного навчального року, а й для медіаграмотного розвитку дітей. І не тільки літературу.

Нагадуємо, що у минулих випусках ми зібрали для вас корисний перелік книг із розвитку критичного мислення та медіаграмотності.

Та окрім цієї добірки ми вирішили порадити ще низку джерел за різними категоріями. Ця література, відео та курси з саморозвитку допоможуть краще орієнтуватися в інформційному просторі та долати негативні впливи війни на психоемоційний стан дітей:

Історія. Знання з історії – основа, яка допомагає не піддаватися на вигадки ворожої пропаганди та маніпуляції історичними фактами, це справжня медіаграмотна зброя:

• 12 українських мультфільмів про козаків-переможців.

• «Мальована історія незалежності України» – Брати Капранови.

• Всесвітня історія. Ларрі Ґонік. Українською мовою видано три книги про періоди від Великого вибуху до Ренесансу. Із серії «Наука в коміксах».

Гумор. Долати наслідки стресу можна засобами комічного.

• На YouTube каналі Novator film є анімаційний серіал «Моя країна Україна», який розповідає про історію, наводить цікаві факти з географії та описує пригоди різних героїв.

• Оповідання для учнів віком 9+ «Окуляри і кролик-гном»

• Електронні книжки «Видавництва Старого Лева».
  Література та ресурси з думкою про майбутнє:

• Фентезі – один зі способів осмислення життя: подорожі в часі дають можливість відновити сили, відкритись новим ідеям, відволіктись від проблем у мріях про майбутній розвиток галактики. Наприклад, ця збірка для безкоштовного онлайн-читання містить твори про віртуальні світи, магію та супергероїв.

Курси або розвивальна література для здобуття різних навичок:

• Онлайн-курс із медіаграмотності Very Verified. Підійде для учнів середнього і старшого шкільного віку.

• Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів | Prometheus – український переклад онлайн-курсу про можливість дізнатись, як наш мозок використовує різні способи навчання та групує інформацію.

• Мистецтво для початківців | Art4Kids – безкоштовний курс для знайомства з видатними художниками в історії мистецтва. Навчатися мистецтву ніколи не буває зарано або запізно.

Психологія. Людина, яка навчиться цінувати себе, зможе легко розпізнати маніпулятора. Є багато матеріалів для роботи педагогів із дитячою аудиторією. Пропонуємо літературу для самомотивації і саморозвитку наших учнів старших класів.

• «Як приборкати гнів». Саманта Сновден – 50 вправ, які допоможуть заспокоїтись і обрати найліпшу стратегію поведінки.

• «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях». Марк Лівін та Ілля Полудьонний пишуть про те, що ми відчуваємо щодня і пояснюють, як сприймати свої емоції.

• Кортні Макавінта, Андреа Вандер Плюм. «Повага. Як діяти, коли зазіхають на твої особисті кордони». Ця книга – помічник з упевненості в собі: у своєму тілі, ролі у стосунках, спілкуванні з однолітками й старшими.

• Галина Шабшай, Юхим Шабшай. Стресостійкість. Яскравий комікс про стрес та прийоми його подолання.

Звичайно, цей перелік рекомендацій не вичерпний, а орієнтовний. Сміливо експериментуйте та пропонуйте вашим учням цікаві ресурси для саморозвитку.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Для випускників 11 класу

Ми пропонуємо випускникам українських шкіл,

які отримають Атестат про повну середню освіту,

або мають його з попередніх років,

здобути вищу освіту і

диплом польського університету,

навчаючись в Україні.

ВСТУП без ЗНО!!!

Для того, щоб більш детально ознайомитись з нашою пропозицією,

запрошуємо

переглянути Презентацію

на тему:

«Перспективи і можливості навчання

на Українсько- польській програмі

«Step to EU».

Презентація є в You Tube

https://youtu.be/4R8Y9-gNZOM

ат бот в Telegram

Для випускників 9 класу

Ми пропонуємо вашим випускникам вступити

в професійну школу або технікум,

отримати затребувані та перспективні професії,

які гарантують працевлаштування або продовження навчання

в Польщі та країнах Європи.

Навчання в Польщі

БЕЗКОШТОВНО!

Технікум

або

професійно-технічна освіта

За умови вступу до 18 років

освіта в Польщі

БЕЗКОШТОВНА

Хай учні Вашої школи отримають можливість

отримати європейський диплом,

здобудуть хорошу освіту та

гарантоване працевлаштування в Європі!

Для того, щоб більш детально ознайомитись з нашою пропозицією,

запрошуємо батьків переглянути презентацію

на тему:

«Перспективи і можливості

безкоштовного навчання

в Польщі».

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 30.05.2022 1 230

З 14 березня 2022 року в Україні відновили освітній процес у дистанційній формі. Для ефективної організації навчання українських школярів, зокрема евакуйованих, МОН спільно з компанією Google Україна створили Всеукраїнський розклад.

«Вдячний кожному, хто всупереч жорстоким бойовим діям рф, створював умови для навчання українських дітей. Цей навчальний рік завершиться Всеукраїнським інтерактивним онлайн-уроком із мінної безпеки у Міжнародний день захисту дітей. Адже попри те, що навчатися потрібно, надважлим залишається життя та здоров’я кожного українця», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Всеукраїнський інтерактивний онлайн-урок із мінної безпеки відбудеться 1 червня 2022 року і буде доступний у Всеукраїнському розкладі. Під час уроку з інтерактивними завданнями діти дізнаються:

• як розрізнити вибухонебезпечні предмети;

• де може чатувати небезпека та які знаки попереджають про неї;

• як зробити свої прогулянки та пересування безпечними і яких правил вкрай важливо дотримуватися.

Активні учасники отримають відзнаки та спеціальні подарунки від ЮНІСЕФ.

Для учнів 1–4 класів урок відбудеться об 11:00. Реєстрація bit.ly/урок_1_4_клас

Для учнів 5–11 класів урок розпочнеться о 13:00. Реєстрація bit.ly/урок_5_11_клас

Трансляція занять відбудеться на YouTube-каналі Unicef Ukraine та на Facebook-сторінці MOН.

Вирішити проблему неправильного налаштування хмари досить непросто. Однак є декілька порад, які дозволять знизити описані вище ризики.

• Покращення безпеки хмарних середовищ шляхом включення автоматизованих перевірок безпеки та налаштувань.

• Безперервне управління параметрами налаштування за допомогою спеціальних інструментів.

• Використання вбудованих інструментів для моніторингу та безпечного управління хмарною інфраструктурою.

• Використання інструментів «політика як код» (PaC) для автоматичного сканування та оцінки стану відповідності у хмарі.

• Стандартне шифрування конфіденційних даних, яке захистить інформацію від хакерів у разі некоректного налаштування елементів управління доступом.

Також посилити безпеку хмарних сховищ можна за допомогою продукту ESET Cloud Office Security, який захищає від шкідливого програмного забезпечення, блокує спам-повідомлення та фішингові атаки. Продукт також входить до складу комплексного рішення ESET PROTECT Complete, яке забезпечує всебічний захист корпоративної мережі від сучасних складних кібератак.

6-10 червня

Літня школа на базі ЛНУ ім. Івана Франка

"Поринь у світ науки: фізика та хімія"

Реєстрація:

https://forms.gle/p6C9NwYJaaGSfQ2c6

⠀

6-10 червня

Літня школа на базі ЛНУ ім. Івана Франка

"Поринь у світ науки: біологія та геологія”

Реєстрація:

https://forms.gle/yuwrqYNctppjNvFa6

⠀

7-17 червня

Літня профільна школа з дистанційного зондування Землі

"Досліджуємо Землю з космосу"

Реєстрація:

https://forms.gle/rB4qS3aoHeqKhVZw9

⠀

6 червня - 8 липня

Літня онлайн школа з німецької мови

«Sommersprachklub in MAN”

Реєстрація:

https://forms.gle/ekpirWLkyNAUEQCQ9

⠀

13-17 червня

Літня онлайн школа ”Львів відомий/невідомий”

Реєстрація:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSe-dHqEyEOrP.../viewform

⠀

13-17 червня

Літня онлайн школа "VEKTOR твого розвитку"

https://forms.gle/jxKyFQvpY8MsFvDX8

⠀

6-10 червня

Літня школа на базі НУ “Львівська політехніка”

"ПОЛІТЕХНІК Camp - 2022"

Реєстрація:

https://forms.gle/aFft7bBGZhr5VXuMA

⠀

6-10 червня

Літня школа на базі НУ “Львівська політехніка”

"ІТ Camp - 2022"

Реєстрація:

https://forms.gle/wkNH3ARUdc8foXTE7

⠀

20-24 червня

Літня школа на базі НУ “Львівська політехніка”

"Lviv Polytechnic’s Drive Days - 2022"

Реєстрація:

https://forms.gle/Kn4xZ1ATgkzFSMtp7

⠀

20-24 червня

Літня школа на базі НУ “Львівська політехніка”

"Business Camp - 2022"

Реєстрація:

https://forms.gle/h2UCb8QJhPRy3J8u5

⠀

червень

Літня школа «Програмування мовою Python»

Реєстрація:

https://forms.gle/g4TvvHwZXoMShJbB9

⠀

червень - літня школа «Вебпрограмування»

Реєстрація:

https://forms.gle/31LyzZaCsJ24aErx5

⠀

червень - літня школа «Програмування мовою С++»

Реєстрація:

https://forms.gle/d1j9qhNtMBFC6he99

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

12 травня 2022 року № 433

ПОРЯДОК

проведення у 2022 році національного мультипредметного тесту

1. Загальні положення

2. Цей Порядок визначає основні засади підготовки та проведення у 2022 році національного мультипредметного тесту (далі – НМТ) для оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

3. НМТ проводиться з метою забезпечення права осіб на рівний доступ до вищої освіти та у зв’язку зі здійсненням в особливому порядку у 2022 році прийому на навчання для здобуття ступенів молодшого бакалавра, бакалавра.

4. Участь у НМТ може взяти особа, яка зареєструвалася у 2022 році для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, та підтвердила бажання взяти участь у НМТ (далі – учасник НМТ) на інформаційній сторінці, створеній на вебсайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – Український центр), доступ до якої здійснюється за номером Сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання 2022 року, згенерованим за підсумками реєстрації, та PIN-кодом, зазначеним у ньому.

5. Суб’єкти проведення НМТ

6. До суб’єктів проведення НМТ належать:

1) Міністерство освіти і науки України;

2) Український центр;

3) регіональні центри оцінювання якості освіти (далі – регіональний центр);

4) структурні підрозділи з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних, військових адміністрацій (далі – органи управління освітою).

2. Міністерство освіти і науки України:

1) визначає перелік адміністративно-територіальних одиниць України, країн, на території яких буде створено тимчасові екзаменаційні центри для проведення НМТ (далі – ТЕЦ);

2) координує процес виконання заходів органами управління освітою, закладами вищої освіти з організації та проведення НМТ;

3) контролює здійснення обласними органами управління освітою, закладами вищої освіти повноважень щодо забезпечення підготовки та проведення НМТ;

4) вживає заходів щодо розроблення програмного засобу, з використанням якого буде проведено НМТ, та його передання Українському центру;

5) взаємодіє з Міністерством закордонних справ України, органами влади з питань освіти в інших країнах з питань організації та проведення НМТ за кордоном.

3. Український центр:

1) здійснює організаційно-технологічне забезпечення НМТ;

2) установлює графіки проведення НМТ відповідно до строків, визначених Міністерством освіти і науки України;

3) установлює регламенти роботи та умови формування ТЕЦ, а також вимоги до їх облаштування;

4) розробляє та затверджує специфікації кожної складової НМТ, загальні характеристики складових НМТ;

5) складає тестові завдання для НМТ;

6) здійснює розподіл учасників НМТ між робочими місцями в ТЕЦ.

4. Регіональні центри:

1) взаємодіють з органами управління освітою з питань організації та проведення НМТ;

2) проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед громадськості з питань організації та проведення НМТ;

3) спільно з органами управління освітою формують мережу ТЕЦ та створюють ТЕЦ;

4) співпрацюють з органами управління освітою щодо кадрового забезпечення ТЕЦ;

5) організовують добір, реєстрацію, підготовку та розподіл осіб, залучених до забезпечення роботи ТЕЦ (далі – залучені працівники), забезпечують їх інформаційними та методичними матеріалами.

5. Органи управління освітою:

1) координують дії з регіональними центрами та організовують здійснення заходів місцевими органами управління освітою, закладами освіти щодо організації та проведення НМТ;

2) спільно з регіональними центрами формують мережу ТЕЦ та утворюють ТЕЦ;

3) здійснюють контроль за діяльністю місцевих органів управління освітою щодо повноти та своєчасності забезпечення ТЕЦ залученими працівниками, їх підготовки та створення належних умов для роботи в цих пунктах.

6. Суб’єкти проведення НМТ здійснюють, крім зазначених у цьому розділі, інші функції, передбачені цим Порядком.

7. З метою забезпечення об’єктивного оцінювання робіт, вирішення питань, що потребують залучення фахівців та експертів, створюється апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти (далі – апеляційна комісія), яка діє відповідно до Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2014 року № 1526, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2015 року за № 272/26717.

III. Права та обов’язки учасників НМТ

1. Учасник НМТ має право на:

1) доступ до інформації про:

• загальні характеристики складових НМТ (форми завдань НМТ, схеми нарахування балів за виконання завдань НМТ);

• строки та порядок проведення НМТ;

• час і місце проведення НМТ;

• порядок визначення, спосіб та час офіційного оголошення результатів НМТ;

2) виконання завдань НМТ, розроблених згідно з програмами зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з української мови і літератури (частина «Українська мова»), історії України (розділи 20–32: 1914 рік – початок ХХІ століття), здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2018 року № 696, програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з математики, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2019 року № 1513.

2. Учасник НМТ зобов’язаний:

1) дотримуватися вимог цього Порядку;

2) своєчасно прибути до ТЕЦ, зазначеному в його запрошенні, із документом, що посвідчує особу;

3) виконувати вказівки та вимоги працівників ТЕЦ щодо процедури проходження НМТ;

4) після завершення часу, відведеного для тестування, повернути матеріали НМТ працівникам ТЕЦ.

3. Учаснику НМТ заборонено:

1) приносити до ТЕЦ небезпечні предмети або речовини, що становлять загрозу для життя та здоров’я людини;

2) протягом часу, відведеного для тестування:

• заважати іншим учасникам НМТ;

• спілкуватися в будь-якій формі з іншим учасником НМТ під час проходження тестування;

• мати при собі або на своєму робочому місці засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою НМТ (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник НМТ повинен повідомити працівників ТЕЦ до початку виконання роботи).

4. У разі порушення однієї або кількох вимог, передбачених підпунктами 3, 4 пункту 2, пунктом 3 цього розділу, учасник НМТ за вимогою осіб, відповідальних за організацію та проведення НМТ, має залишити ТЕЦ.

ІV. Проведення НМТ

1. НМТ проводиться з використанням технологій педагогічного тестування у формі комп’ютерного онлайн-тестування з трьох навчальних предметів (блоків):

• українська мова;

• математика;

• історія України.

Тест для проведення НМТ укладає державною мовою Український центр.

Він містить 60 завдань (по 20 завдань з кожного навчального предмета), на виконання яких відведено 120 хвилин.

2. Строки організації та проведення НМТ визначає Міністерство освіти і науки України.

3. Адміністрування НМТ здійснюється українською мовою.

4. Учасники НМТ розподіляються між сесіями, змінами (перша та друга під час однієї сесії), ТЕЦ та робочими місцями відповідно до порядку, установленого Українським центром.

5. Український центр не пізніше ніж за тиждень до початку проведення основних сесій НМТ інформує учасників НМТ про місце та час проходження НМТ шляхом розміщення запрошень для участі в НМТ на інформаційних сторінках учасників.

6. Для учасників НМТ з особливими освітніми потребами, зумовленими станом здоров’я, відповідно до їхніх реєстраційних даних створюються особливі (спеціальні) умови, зазначені у Переліку особливих (спеціальних) умов, що створюються для осіб з особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1708/29838, за кодами 0103, 0104, 0202, 0203, 0206, 0304, 0305, 0306, 0401, 0702.

Для осіб, які потребують створення умови за кодом 0101, потрібна для проходження НМТ інформація в аудиторії надається у вигляді тексту (у роздрукованому та/або електронному вигляді) без залучення перекладача жестової мови (перекладача-дактилолога).

Для осіб, які потребують створення умови за кодом 0204, надається можливість змінювати масштаб зображення на екрані під час проходження комп’ютерного онлайн-тестування.

Технологія проведення НМТ не потребує створення умов за кодами 0102, 0105, 0201, 0501.

7. Роботу ТЕЦ забезпечують:

• відповідальний за ТЕЦ;

• помічник відповідального за ТЕЦ (у ТЕЦ з кількістю закріплених учасників НМТ від 16 осіб);

• старші інструктори (по одному на кожну аудиторію з 5–15 закріпленими учасниками НМТ).

Залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців для роботи в ТЕЦ здійснюється відповідно до підпункту 3 пункту 3, пунктів 4, 9, пунктів 18–20 Порядку залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 222.

За виконання робіт (надання послуг), передбачених цивільно-правовими договорами, після оформлення в установленому порядку акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідальному за ТЕЦ, помічнику відповідального за ТЕЦ, старшим інструкторам нараховується винагорода на умовах, передбачених для відповідних категорій (відповідальний за пункт проведення зовнішнього оцінювання, помічник відповідального за пункт проведення зовнішнього оцінювання, старший інструктор відповідно) за Схемою оплати праці педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців, що залучені до організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання і не перебувають у штаті Українського центру оцінювання якості освіти та регіональних центрів оцінювання якості освіти, наведеною у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 985.

8. Допуск до ТЕЦ осіб, залучених до роботи в ньому, розпочинається за дві години до початку НМТ відповідно до вимог регламенту роботи ТЕЦ.

Працівники Українського та регіональних центрів допускаються до ТЕЦ на будь-якому етапі проведення НМТ.

9. Допуск учасників НМТ до ТЕЦ припиняється за 10 хвилин до початку тестування.

10. Учасник НМТ для допуску до ТЕЦ має пред’явити документ, що посвідчує особу.

11. Під час тестування учасники НМТ мають право з дозволу старшого інструктора вийти з аудиторії до закінчення виконання тесту. Час, який учасник НМТ провів за межами аудиторії, не додається йому до часу, відведеного для виконання тесту. Одночасний вихід кількох учасників НМТ з однієї аудиторії до завершення ними виконання тесту заборонено.

12. У разі виявлення будь-якою особою, яка перебуває в ТЕЦ, фактів порушення учасником НМТ процедури проходження НМТ вона повинна повідомити про це особу, яка відповідає за проведення НМТ.

13. Рішення про припинення учасником НМТ виконання тесту приймають та оформлюють документально працівники ТЕЦ.

14. Роботу в ТЕЦ може бути призупинено або дочасно припинено відповідальним за ТЕЦ у разі виникнення обставин, що можуть становити загрозу для життя та здоров’я учасників НМТ, або через неможливість створення належних умов для виконання НМТ.

15. Після проведення основних сесій НМТ для певних категорій осіб організовуються додаткові та спеціальні сесії.

Особливості реєстрації для проходження НМТ під час додаткових, спеціальних сесій визначає Український центр.

Повідомлення про місце та час проведення додаткових і спеціальних сесій розміщуються у вигляді запрошень на інформаційних сторінках учасників НМТ не пізніше ніж за три календарних дні до їх проведення.

1. Порядок визначення результатів НМТ

2. Результатами НМТ є кількісні оцінки рівня навчальних досягнень учасника НМТ з кожного навчального предмета. Результати НМТ визначаються за рейтинговою шкалою 100 – 200 балів.

3. Визначення результатів НМТ з навчального предмета передбачає такі етапи: